Могутній Збаразький замок, був збудований протягом 1620-1631 років останніми представниками роду князів Збаразьких – Юрієм і Христофором. Проект видатного італійського архітектора Вінченццо Скамоцці пристосував до місцевих потреб фортифікатор Андреа дель Акава. Після завершення будівництва замок складався з двоповерхового палацу, побудованого в стилі пізнього ренесансу, казематів, валів, чотирьох бастіонів та рову, наповненого водою. Увійти в замок можна було через браму, розміщену в двоповерховій вежі, до якої вів звідний міст. Укріплення займали площу понад 16 гектарів.

Після смерті Юрія Збаразького замок перейшов у володіння князів Вишневецьких, згодом – Потоцьких. В середині XVIII століття відбулися зміни, які спричинили втрату фортифікаційної слави замку. Польські магнати Потоцькі перетворили замок на звичайне феодальне помістя. Пожежа 1896 року та воєнні дії майже повністю знищили замок. Відбудова пам’ятки триває і досі.

Нині, в залах палацу діє краєзнавчий музей працюють виставкові зали з тематичними експозиціями, картинною галереєю, музейними відділами, а в підземеллі – виставка старовинних знарядь, які використовували для тортур.