Вулиця Низова

Ву­лиця Ни­зова — пря­ма ко­рот­ка ву­лиця в цент­ральній час­тині міста, що, й­ду­чи тро­хи під ухил, спо­лучає май­дан Шеп­тиць­ко­го з Нов­го­родсь­кою ву­ли­цею. По­чинається вона в ме­жах ко­лишнь­ого Се­редмістя, а закінчується в Га­лиць­ко­му пе­редмісті. Приб­лиз­но там, де нині лаз­ня і сквер, ко­лись про­хо­див фор­теч­ний мур.
Ву­лиця зас­но­вана, як пише ав­тор пер­шої мо­ног­рафії про наше місто С. Ба­ронч, у 1838 році. Тоді вона одер­жа­ла ім’я австрій­сько­го ерц­гер­цоґа, спад­коємця прес­то­лу Фер­ди­нан­да. По­ляки, здо­був­ши вла­ду в Га­ли­чині, 1920 року наз­ва­ли ву­лицю ім’ям поль­сько­го пол­ков­ни­ка Б. Мосціць­ко­го, улансь­ка час­ти­на яко­го в липні 1917 року бо­рони­ла Ста­нис­лавів від без­чинств-де­мо­ралізо­ва­них росій­сь­ких сол­датів.

За німців ву­лиця мала ім’я українсь­ко­го істо­рика і гро­мадсь­ко-політич­но­го діяча В. Ли­пинсь­ко­го. З по­вер­нен­ням ра­дянсь­кої вла­ди вона одер­жує спо­чат­ку наз­ву Ни­зової, а нап­рикінці 1950-х — ім’я Камо (псев­донім С. Тер Пет­ро­сяна), біль­шо­виць­ко­го бой­ови­ка і те­ро­рис­та вірменсь­ко­го по­ход­жен­ня.
Після пе­ремо­ги Руху на ви­бо­рах в бе­резні 1991 року ву­лиці було по­вер­не­но наз­ву Ни­зової, за ха­рак­те­ром рельєфу.