Опитування

Як Ви дізналися про наш готель та ресторан?

Номери

Екскурсія маловідомими замками Львівщини, Бережанщини, Рогатинщини

Є місця, які зовсім незаслужено оминають . Разом з нами ми пропонуємо відправитись до найцікавіших замків Львівщини та пам’ятними місцями Рогатинщини та Бережанщини. Бродівський замок відомий нам ще з 17 століття. Був резиденцією князів Потоцьких. Відома фраза Богдана-Зиновія Хмельницького «Замок, збудований людськими руками, але ж ними може бути і здобутий». А неподалік височіє синагога, що має славу оборонної споруди міста Броди. Поморянський замок колись перебував у власності короля Яна ІІІ Собеського та відомого роду Потоцьких, а Бережанська твердиня є унікальною, бо збудований на… озері! Рогатин нам відомий з давніх переказів про красуню Настю Лісовську. Згодом вона отримала ім’я Роксолана та стала улюбленою дружиною турецького султана. Проте не одною Роксоланою Рогатин славиться. Тут знаходяться одні з найстаріших культових споруд в Україні. А П’ятичанська вежа манить до себе шукачів скарбів з усіх куточків нашої держави.

Скелі Довбуша — Бубнище

Ботаніко-геоморфологічний резерват “Скелі Довбуша” – пам’ятка природи державного значення, є групою високих скель площею100 га, які на фоні лісу й гір створюють невимовної краси гірські пейзажі. Вважається, що скелі використовувалися з давньоруських часів (ІХ-ХІІІ ст.) як наскельні фортеці та сторожові укріплення.

Карпатський трамвай і не лише

Споглядання величі гір та краси місцевих пейзажів розворушить найкращі емоції навіть у серцях закоренілих реалістів. Подорож до Гошова, який відомий на всю Україну передусім чудотворній іконі Божої матері, стане добрим моментом для того, щоб помолитися і осмислити своє життя. Поїздка до Моршина – відомого бальнеологічного курорту – припаде до душі передусім тим, хто піклується про власне здоров’я. Вузькоколійна закарпатська залізниця радо запрошує до себе усіх романтиків. Чотирьохгодинна подорож екологічними місцями Карпат, під час якої відкриваються наймальовничіші гірські місцини, ріки та водопади, потім ще довго згадуватиметься у ностальгічних спогадах.

Вічевий майдан

Вічевий май­дан — це охай­на і завж­ди людна площа в центрі міста. Фак­тично це є час­ти­на вул. Не­залеж­ності, що прос­тя­гається від вул. Га­лиць­кої до вул. Д. Вітовсь­ко­го. На Віче­вому май­дані роз­та­шова­но ба­гато кафе і рес­то­ранів, кни­гарні, крам­ниці, цент­ри те­лефон­но­го та інтер­нет-зв’язку, роз­ва­жальні зак­ла­ди, а також го­лов­поштамт. Цікавою є історія май­да­ну.
Хоч у Станісла­вові завж­ди пишно буяла зе­лень при­ват­них палісад­ників, місто дов­гий час не мало жод­но­го парку гро­мадсь­ко­го приз­на­чен­ня. У 1825 році за ініціативи тодішнь­ого австрій­сько­го ок­ружно­го ста­рос­ти Франціска Крат­те­ра місто ви­купи­ло у братів Агоп­со­вичів ґрунт між тодішніми ву­лиця­ми Собєсь­ко­го, Ка­зимирівсь­кою та Ґос­лавсь­ко­го (тепер це вулиці Січових Стрільців, Ма­зепи та Вітовсь­ко­го). Цю те­риторію за­сади­ли де­рева­ми, по­роби­ли тут клум­би та вста­нови­ли лавки. Так пос­тав за­тиш­ний кра­сивий сквер, уро­чис­то відкри­тий у 1827 році. Він став улюб­ле­ним місцем відпо­чин­ку для станіславів’ян. Щонеділі меш­канці зби­рали­ся тут пос­лу­хати вій­сько­вий ор­кестр. Скве­рик наз­ва­ли «Крат­терівкою», щоб уша­нува­ти Франціска Крат­те­ра за його вне­сок у роз­ви­ток міста.

Івано-Франківський обласний художній музей

Івано-Франківсь­кий ху­дожній музей розміщується в колегіаль­но­му кос­телі Прес­вя­тої Діви Марії з 1980 року. Музей є ба­гатою скарб­ни­цею об­ра­зот­ворчо­го і на­род­но­го мис­тецт­ва краю. Його фонди налічують близь­ко 12 тисяч творів; з них — 429 ікон, ек­земп­лярів об­ра­зот­ворчо­го мис­тецт­ва — 4420. Му­зей­на ко­лекція вміщує унікальні пам’ятки га­лиць­ко­го іко­нопи­су й ба­роко­вої скуль­пту­ри, творчість кла­сиків західно­ук­раїнсь­ко­го ма­лярс­тва: К. Ус­ти­нови­ча, І. Труша, Я. Пстра­ка, Ю. Пань­ке­вича, О. Новаківсь­ко­го, О. Со­рох­тея, О. Куль­чиць­кої, ро­боти українсь­ких ху­дож­ників другої по­лови­ни ХХ століття, а також твори поль­ських, австрій­ських, німець­ких та італій­ських май­стрів ХVIII-ХХ століть. Музей має ба­гату ко­лекцію су­час­ної зарубіжної графіки, по­даро­ваної з вис­та­вок Міжна­род­но­го бієнале «Імпре­за».