Опитування

Як Ви дізналися про наш готель та ресторан?

Номери

Фонтан на Вічевому майдані

Фон­тан на Віче­вому май­дані (тоді Вічевий май­дан на­зивав­ся Ра­дянсь­ка площа) відкри­ли на по­чат­ку 1950-х років. Це була се­миг­ранна во­дой­ма, в центрі якої стир­ча­ла чаша із ко­лос­сям. Відтоді цей фон­тан зміню­вали тричі.
Пер­ший раз — нап­рикінці 1960-х, коли на цьому місці звели ви­сот­ну будівлю те­лефон­но-те­лег­рафної станції. Тоді новий фон­тан ви­кона­ли у виг­ляді пря­мокут­но­го ба­сей­ну, який прик­ра­шала ко­вана решітка із си­лу­ета­ми оленів. Однак тоді цей варіант виз­на­ли неп­рий­нят­ним, і тому архітек­то­ри вирішили його об­ла­горо­дити.
За за­думом архітек­торів це мала бути пом­пезна спо­руда із двома ча­шами на різних рівнях, прик­ра­шених ков­кою із зоб­ра­жен­ням морсь­ких істот. Уро­чис­те відкрит­тя зап­ла­нува­ли на осінь 1979-го, але через різні не­гараз­ди онов­ле­ний фон­тан зап­ра­цював лише 9 трав­ня 1981 року. Він ви­явив­ся настільки вда­лим, що у1983 році міністерс­тво зв’язку СРСР ви­пус­ти­ло ок­ре­му поштівку, яка на­зива­лась «Фон­та­ни на площі Пе­ремо­ги». Її нак­лад склав 100  тисяч ек­земп­лярів і весь СРСР міг тіши­тися «франківсь­ким чудом».

Вулиця Низова

Ву­лиця Ни­зова — пря­ма ко­рот­ка ву­лиця в цент­ральній час­тині міста, що, й­ду­чи тро­хи під ухил, спо­лучає май­дан Шеп­тиць­ко­го з Нов­го­родсь­кою ву­ли­цею. По­чинається вона в ме­жах ко­лишнь­ого Се­редмістя, а закінчується в Га­лиць­ко­му пе­редмісті. Приб­лиз­но там, де нині лаз­ня і сквер, ко­лись про­хо­див фор­теч­ний мур.
Ву­лиця зас­но­вана, як пише ав­тор пер­шої мо­ног­рафії про наше місто С. Ба­ронч, у 1838 році. Тоді вона одер­жа­ла ім’я австрій­сько­го ерц­гер­цоґа, спад­коємця прес­то­лу Фер­ди­нан­да. По­ляки, здо­був­ши вла­ду в Га­ли­чині, 1920 року наз­ва­ли ву­лицю ім’ям поль­сько­го пол­ков­ни­ка Б. Мосціць­ко­го, улансь­ка час­ти­на яко­го в липні 1917 року бо­рони­ла Ста­нис­лавів від без­чинств-де­мо­ралізо­ва­них росій­сь­ких сол­датів.

За німців ву­лиця мала ім’я українсь­ко­го істо­рика і гро­мадсь­ко-політич­но­го діяча В. Ли­пинсь­ко­го. З по­вер­нен­ням ра­дянсь­кої вла­ди вона одер­жує спо­чат­ку наз­ву Ни­зової, а нап­рикінці 1950-х — ім’я Камо (псев­донім С. Тер Пет­ро­сяна), біль­шо­виць­ко­го бой­ови­ка і те­ро­рис­та вірменсь­ко­го по­ход­жен­ня.
Після пе­ремо­ги Руху на ви­бо­рах в бе­резні 1991 року ву­лиці було по­вер­не­но наз­ву Ни­зової, за ха­рак­те­ром рельєфу.

Майдан Шептицького. Колегіальний фарний костел Пресвятої Діви Марії

Колегіаль­ний фар­ний кос­тел Прес­вя­тої Діви Марії — най­давніша мо­нумен­таль­на спо­руда міста після ратуші. Точна дата зве­ден­ня кос­те­лу невідома. Знаємо, що зас­новник міста Андрій По­тоць­кий, роз­по­чав­ши зво­дити фор­течні мури дов­ко­ла міста, од­но­час­но взяв­ся за спо­руд­ження римо-ка­толиць­ко­го парафіяль­но­го кос­те­лу. До­пома­гав і радив йому в цьому його ста­рий при­ятель, пас­тор і ка­пелан Войцєх Бя­лачевскі. Дерев’яна свя­тиня пос­та­ла до­сить швид­ко. Ма­буть, на час на­дан­ня місту Маг­де­бурзь­ко­го права уже існу­вав за­родок парафії, адже з 1662 року до нас дійшла мет­ри­ка хре­щен­ня сина га­лиць­ко­го віце-ста­рос­ти Юрія. Но­воз­бу­дова­ний кос­тел носив ім’я Прес­вя­тої Діви Марії, свя­того Андрія і свя­того Станіслава (єпис­ко­па краківсь­ко­го і му­чени­ка, пат­ро­на Станіслава Ре­вери, бать­ка Андрія), а також святої Анни (пат­ро­неси дру­жини Андрія Анни з роду Рисінь­ських). Прочитать остальную часть записи »

Міська ратуша

За давньоєвро­пей­ською тра­дицією, го­лов­ною спо­рудою міста з маг­де­бурзь­ким пра­вом мала бути ви­сока ра­туша, що слу­жила як ок­ра­сою, так і сто­рожо­вою спо­рудою укріпле­ного міста.
Перша, дерев’яна ра­туша міста Станісла­вова була зве­дена у 1666 році. Її підзе­мел­ля ту­неля­ми спо­луча­лось із різними стра­тегічними пунк­та­ми міста. У верхніх приміщен­нях роз­та­шову­вались ор­га­ни влади і суд. 1672 року ра­тушу част­ко­во пе­ребу­дува­ли на дерев’яно-кам’яну. З такою ра­тушею місто-фор­те­ця героїчно вис­то­яло напад ту­рець­ко-та­тарсь­ко­го війська у 1676 році, за що вар­шавсь­кий сейм звільнив меш­канців Станісла­вова від по­датків. Прочитать остальную часть записи »

Центр Галицько-Волинського князівства

Центр Галицько-Волинського князівства, давні храми, фортеці та панорами Дністра
План туру: виїзд зі Львова (08:00) – Крилос (екскурсія по заповіднику) – Галицький національний природний парк (екскурсія по туристичному комплексу з дендропарком, екзотаріумом та музеєм “Природа Землі Галицької”) – Галич (екскурсія по місту, замку, музею караїмської культури та обід) – Шевченкове (екскурсія по церкві Пантелеймона) – Львів (повернення о 21:30).