Одне з найбільш ефектних споруд древнього Луцька, «столиці» Волині — Лютеранська кірха. Її стрімкий неоготичний шпиль встромляє в небо і завершує архітектурну композицію історичній частині старого міста в напрямку зі сходу на захід — на протилежному кінці лінії розташований замок князя Любарта. До того ж недалеко знаходиться і Петропавлівський костел.

Історія цього храму тісно пов’язана з історією волинської землі, яка в різний час входила до складу різних країн. Побудована в 1906 році як церква місцевої лютеранської громади, в даний час вона належить численної громаді євангельських християн-баптистів.

Лютеранська ж громада Луцька (німецька лютеранська церква «Храм Христа Спасителя») займає Будинок пастора, який знаходиться поруч з кірхою.

Історія виникнення та будівництва Лютеранської церкви
До того, як Волинь увійшла до складу Російської імперії (1793-1917) на цьому місці стояв костел Діви Марії ордену кармелітів, побудований в стилі бароко і розписаний майстерними фресками. Костел двічі горів — в 1764 і 1845 році. Після першого разу він був відновлений, а після другого до життя вже не повернувся.

На початку 19 століття російський уряд почав цілеспрямовано переселяти на Волинь німців, сподіваючись з їх допомогою швидко відновити промисловість і сільське господарство цих земель. У 70-80 р р 19 ст. в цих місцях було багато німецьких колоній, існувало 13 німецьких кірх і близько 200 молитовних будинків. І коли виникла необхідність у новому великому храмі, то влада віддала під його будівництво цвинтар згорілого і зруйнованого кармелітського костелу.