Оборонна вежа Чарторийських є руїнами укріплень Окольного замку 14-15 століть, який посилював Верхній замок з заходу і півдня. Зі східного, західного і південного боку замок оточувала кам’яна стіна з декількома кам’яними вежами. В’їзд на територію здійснювався по мосту, який перекидався через рів між валами, наповнюється водою.

Зберегла до наших днів вежа була виконана з цегли на вапняному розчині, вона прямокутної форми, в три яруси, покрита чотиригранним шатром. Її перші два яруси перекриті циліндричними склепіннями.

На початку 16 століття вежу реконструювали, а первісний вигляд був змінений в 17 столітті. Спорудження було обладнано бійницями і амбразурами, перекритими лучковими перемичками, пізніше вони перетворилися на вікна.

Стіна монастиря єзуїтів, яка примикає до башти, була споруджена з цегли і каменю вапняку на вапняному розчині. Спочатку вона завершувалася зубцями-мерлонами, була обладнана бойової галереєю, від неї до наших днів збереглися лише гнізда балок. Внутрісменние ніші, що виконують роль невеликих камер, сьогодні закладені цеглою. У 1971-1973 роках провели роботи з консервації стіни та башти.

Окрім історичних пам’яток архітектури в Луцьку можна знайти і сучасні вигадливі зразки зодчества, такі як Будинок з химерами скульптора Голованя, який декорований особистими роботами майстра в різноманітних стилях.