Опитування

Як Ви дізналися про наш готель та ресторан?

Номери

Вулиця Низова

Ву­лиця Ни­зова — пря­ма ко­рот­ка ву­лиця в цент­ральній час­тині міста, що, й­ду­чи тро­хи під ухил, спо­лучає май­дан Шеп­тиць­ко­го з Нов­го­родсь­кою ву­ли­цею. По­чинається вона в ме­жах ко­лишнь­ого Се­редмістя, а закінчується в Га­лиць­ко­му пе­редмісті. Приб­лиз­но там, де нині лаз­ня і сквер, ко­лись про­хо­див фор­теч­ний мур.
Ву­лиця зас­но­вана, як пише ав­тор пер­шої мо­ног­рафії про наше місто С. Ба­ронч, у 1838 році. Тоді вона одер­жа­ла ім’я австрій­сько­го ерц­гер­цоґа, спад­коємця прес­то­лу Фер­ди­нан­да. По­ляки, здо­був­ши вла­ду в Га­ли­чині, 1920 року наз­ва­ли ву­лицю ім’ям поль­сько­го пол­ков­ни­ка Б. Мосціць­ко­го, улансь­ка час­ти­на яко­го в липні 1917 року бо­рони­ла Ста­нис­лавів від без­чинств-де­мо­ралізо­ва­них росій­сь­ких сол­датів.

За німців ву­лиця мала ім’я українсь­ко­го істо­рика і гро­мадсь­ко-політич­но­го діяча В. Ли­пинсь­ко­го. З по­вер­нен­ням ра­дянсь­кої вла­ди вона одер­жує спо­чат­ку наз­ву Ни­зової, а нап­рикінці 1950-х — ім’я Камо (псев­донім С. Тер Пет­ро­сяна), біль­шо­виць­ко­го бой­ови­ка і те­ро­рис­та вірменсь­ко­го по­ход­жен­ня.
Після пе­ремо­ги Руху на ви­бо­рах в бе­резні 1991 року ву­лиці було по­вер­не­но наз­ву Ни­зової, за ха­рак­те­ром рельєфу.

Майдан Шептицького. Колегіальний фарний костел Пресвятої Діви Марії

Колегіаль­ний фар­ний кос­тел Прес­вя­тої Діви Марії — най­давніша мо­нумен­таль­на спо­руда міста після ратуші. Точна дата зве­ден­ня кос­те­лу невідома. Знаємо, що зас­новник міста Андрій По­тоць­кий, роз­по­чав­ши зво­дити фор­течні мури дов­ко­ла міста, од­но­час­но взяв­ся за спо­руд­ження римо-ка­толиць­ко­го парафіяль­но­го кос­те­лу. До­пома­гав і радив йому в цьому його ста­рий при­ятель, пас­тор і ка­пелан Войцєх Бя­лачевскі. Дерев’яна свя­тиня пос­та­ла до­сить швид­ко. Ма­буть, на час на­дан­ня місту Маг­де­бурзь­ко­го права уже існу­вав за­родок парафії, адже з 1662 року до нас дійшла мет­ри­ка хре­щен­ня сина га­лиць­ко­го віце-ста­рос­ти Юрія. Но­воз­бу­дова­ний кос­тел носив ім’я Прес­вя­тої Діви Марії, свя­того Андрія і свя­того Станіслава (єпис­ко­па краківсь­ко­го і му­чени­ка, пат­ро­на Станіслава Ре­вери, бать­ка Андрія), а також святої Анни (пат­ро­неси дру­жини Андрія Анни з роду Рисінь­ських). Прочитать остальную часть записи »

Міська ратуша

За давньоєвро­пей­ською тра­дицією, го­лов­ною спо­рудою міста з маг­де­бурзь­ким пра­вом мала бути ви­сока ра­туша, що слу­жила як ок­ра­сою, так і сто­рожо­вою спо­рудою укріпле­ного міста.
Перша, дерев’яна ра­туша міста Станісла­вова була зве­дена у 1666 році. Її підзе­мел­ля ту­неля­ми спо­луча­лось із різними стра­тегічними пунк­та­ми міста. У верхніх приміщен­нях роз­та­шову­вались ор­га­ни влади і суд. 1672 року ра­тушу част­ко­во пе­ребу­дува­ли на дерев’яно-кам’яну. З такою ра­тушею місто-фор­те­ця героїчно вис­то­яло напад ту­рець­ко-та­тарсь­ко­го війська у 1676 році, за що вар­шавсь­кий сейм звільнив меш­канців Станісла­вова від по­датків. Прочитать остальную часть записи »

Фонтан на площі Ринок

У 1959 році в ратуші відкрив­ся краєзнав­чий музей, а не­заба­ром перед цент­раль­ним вхо­дом пос­тав фон­тан. Це був круг­лий ба­сейн, з якого здій­ма­лась дво­мет­ро­ва ко­лона, по боках якої сто­яли дві гіпсові ле­леки. Ав­то­ри об­ра­ли не найміцніший матеріал, і місцеві ван­да­ли відбили ле­лекам дзь­оби, звер­ну­ли шиї та підрізали крила. Поніве­чених птахів заб­ра­ли, а са­мот­ня ко­лона ще прос­то­яла про­тягом трьох років.
У 1974 році на поштівках з’являється тра­пеце­вид­ний фон­тан із го­ризон­таль­ною тру­бою по­сере­дині. Трубу об­ши­ли бля­хою, на яку було ви­бито 12 знаків зодіаку. Невідомо, хто із влади за­хоп­лю­вав­ся аст­ро­логією, але зірки ви­яви­лись спри­ят­ли­вими до цієї во­дой­ми і вона без змін прос­то­яла близь­ко 25 років.
На зламі ти­сячоліть місто от­ри­мало тріснуте во­донос­не яйце. Воно відразу по­чало об­роста­ти ле­ген­да­ми. То його появу асоціювали із Загвіздянсь­кою пта­хофаб­ри­кою, то на­тяка­ли на при­четність зас­тупни­ка місь­ко­го го­лови («Оце Ониськіва яйце зро­било містові лице», — ав­торс­тво цієї епіграми при­пису­ють Сте­панові Пу­шику). Після 2004 року деякі іва­ноф­ранківці «вішали» довірли­вим ту­рис­там версію про те, що яйце вста­нови­ли після «за­маху» на Віктора Яну­кови­ча.

В Рогатин до Роксолани

Запрошуємо оглянути серце Опілля, давні храми, Батьківщину багатьох патріотів України
План туру: виїзд зі Львова (08:00) – Черче (огляд дерев’яних храмів та бальнеологічного курорту) – Чесники (огляд церкви) – Рогатин (екскурсія містом, храмами, музеями та обід) – Княгиничі (огляд музею) – Приозерне (огляд палацу) – Львів (повернення о 21:00).